Вино посідає в єврейському законі особливе місце, бо використовувалося у возливаннях давнього ідолопоклонства. Письмо говорить про вино возливань, а Мішна й Талмуд у трактаті Авода Зара забороняють вино, возлите ідолу, яїн несех.
Мудреці поширили заборону на звичайне вино, стам єїнам, до якого торкався той, хто не дотримується суботи й кашруту згідно з ортодоксальною традицією, незалежно від того, чи був якийсь обряд. У класичних джерелах постанова стосувалася вина, до якого торкалися люди іншої віри; сьогоднішня практика визначає її через дотримання традиції. Тому вимоги до кошерного вина стосуються людей, а не винограду: від моменту, коли рідину відокремлено від твердих частин, і до пастеризації вина чи закупорювання пляшки з ним можуть працювати лише євреї, що дотримуються суботи.
Головний виняток становить мевушаль, «варене» вино, яке вважається непридатним для ідолослужіння і тому не підпадає під заборону. Щодо потрібної температури авторитети сперечаються, позиції різняться приблизно від 74 до 90 °C. На практиці мевушаль роблять швидкою пастеризацією, і після цього розливати його може будь-хто, тож його й просять кейтеринги та ресторани.
Самі складники вина, спирт, цукри, кислоти й фенольні сполуки, питань кашруту не викликають. Проблеми виникають із допоміжними матеріалами, передусім з освітлювальними речовинами тваринного походження, які мають бути кошерними або замінюватися мінеральними й рослинними.
Ця сторінка пояснює лише основу. Практичні питання на конкретній виноробні вирішує сертифікаційний орган та його рабини.
ДаліБессарабія: євреї і винна торгівля